Пора бы уже начать компанию за ответственное отношение к высказыванию в интернете. И как часть его - против участия инкогнито в публичном пространстве. И кому как ни христианам начать это Движение?
Может быть, вы себе плохо представляете, какое мощное оружие дает верующий дьяволу, скрываясь под ником и не сообщая своего настоящего имени и фамилии. К примеру, я имею опыт многолетнего сотрудничества с одним весьма популярным христианским сайтом на Украине. Так вот, там человека могут буквально затравить такие вот безликие особи. Устроить ему коллективную травлю. Клеветать, оскорблять, сводить счеты, совершенно не боясь, что тебя привлекут к ответу. К примеру, позавидовал тебе кто-то и начинает сводить тебя с этого сайта, оставляя гадкие отклики о тебе... А ответить за это по сути некому. То есть, сокрытие своего лица ведёт к безответственности. Конечно, затравить при желании могут и люди под своими настоящими именами или под вымышленными. Но согласитесь, что если человек выступает под своим именем, то он все-таки будет ответственнее относиться к сказанному им. И если кто-то боится ответственности, то правильно будет вообще запретить таковым оставлять отзывы. Тогда просто читай, сиди и не высовывайся. Будь уж до конца в тени. А не так чтобы иметь право говорить, а ответственности отвечать за разговор не иметь. Так будет справедливо. В противном случае идет потакание безответственности.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо! Об этом мало кто говорит.Но ответственность остается перед Богом.От слов оправдаешься и от слов СВОИХ осудишься. Но у меня вот такая мысль:как раз вот в таких изподтишка действующих и проявляется их настоящая сущность сегодня. А так,когда все причесаны и боятся,как и определить,в ком столько дерьма?Эта свобода Богу и позволяет сразу увидеть козлов среди овец.пусть себя проявляют и мы будем видеть и осторожничать с людьми.
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
